• miramalovacom@gmail.com

Сумний лицар

Сумний лицар

Я вчора бачила тебе… Тебе справжнього.


Чарівні прогулянки навіюють дивні марива, але я бачила, що то був саме ти…

Намальовані на стіні лицарські обладунки, опущена додолу голова, підняте забрало. Втомлений…
Знівечений болем лицар, який живе всупереч і більш за всіх на цій землі мріє про просте щастя.

А навколо вирувала феєрія квітів, чудернацьких створінь і веселощів. Серед всього цього різнобарв’я фігура одинокого лицаря в чорних обладунках ніби маячня.

Певно так само і в житті. У бурхливому вирі подій ти десь загубив себе справжнього. Тепер погляд більш впевнений, рухи більш рішучі, слова колючіші…
Але за мороком цих шат є той, душа якого відчайдушно прагне казки, і спокою, і безтурботності, і пригод, і кохання…

Я вчора бачила тебе справжнього, щирого і емоційного, такого яким закарбувала тебе моя пам’ять…

Цікаво для чого?

admin